Комунальний заклад освіти „Навчально-виховний комплекс № 139 „загальноосвітній навчальний заклад – центр творчості „Дума” Дніпровської міської ради

 





Сторінка психолога

 
 

Десять заповідей для батьків: 
 

Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою як ти хочеш.
Не чекай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки.
Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.
Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному, і, будь упевнений: дитині важко не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки в неї немає досвіду.
Не принижуй!
Не забувай, що найважливіші зустрічі для кожної людини -- це зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
Не картай себе, якщо не можеш зробити чогось для своєї дитини. Картай — якщо можеш, але не робиш. Пам'ятай: для дитини зроблено не достатньо, якщо не зроблено всього.
Дитина - це не тиран, що заволодіває усім твоїм життям,і не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало тобі на збереження і на розвиток творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, в яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, дана на збереження.
Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби їй того, чого не хотів би, щоб робили твоїй.
Люби свою дитину всякою - не дуже талановитою, невезучою, дорослою. Спілкуючись з нею, радій тому, що дитина - це свято, яке поки що з тобою.
 

 Профілактика комп'ютерної та інтернет-залежності:

поради психолога

 

Комп'ютерна залежність не менш небезпечна, чим наркотична залежність, тому що приводить до значного порушення адаптації в суспільстві (нездатність працювати, нездатність створити родину або просто обслуговувати самого себе).
Обов'язковою умовою успішного лікування комп'ютерної залежності є усвідомлення проблеми й бажання лікуватися з боку залежної людини.
У теж час комп'ютерну залежність найчастіше усвідомлюють навколишнього суб'єкта друзі, родичі, знайомі, але аж ніяк не він сам, що дуже схоже з будь-яким іншими видами залежності (алкоголь, наркотики).
Тому необхідно мотивування людини, що страждає від комп'ютерної залежності на лікування. Часте рішення проблеми починається з консультації родичів і близьких з питань, як допомогти людині, що страждає комп'ютерною залежністю звернутися за лікуванням до лікаря. Спільно з фахівцем виробляється тактика поводження з людиною, що страждає комп'ютерною залежністю обговорюється, як побудувати розмову про необхідність звертання до фахівця за лікуванням комп'ютерної залежності.
Перший етап лікування комп'ютерної залежності - діагностика причин формування комп'ютерної, а також виключення можливих хворобливих розладів, зокрема депресії. У випадку виявлення схованої депресії при необхідності поводиться її лікарське лікування.
Основою лікування комп'ютерної залежності є психологічна корекція, що проводиться індивідуально й у спеціальних тренінгових групах. Психологічна допомога спрямована на поліпшення взаємин із близькими й однолітками, навчання саморегуляції й умінню справлятися із труднощами, вихованню вольових якостей, підвищенню самооцінки, формуванню нових життєвих захоплень.
Найважливіший етап лікування комп'ютерної залежності це залучення страждаючого нею людину в процеси, не пов'язані з комп'ютерами, щоб електронні ігри й процеси не стали заміною реальності. Необхідно показати людині, що існує маса цікавих розваг крім комп'ютера (боулінг, сноуборд, виходи за грибами, походи на байдарках, футбол та інше), які не тільки дозволяють пережити гострі відчуття, але також тренують тіло й нормалізують психологічний стан.
Комп'ютерна залежність впливає на взаємини в родині, тому під час лікування комп'ютерної залежності важливо надавати допомогу родичам і близьким людини, що страждає комп'ютерною залежністю, зокрема спрямовану на гармонізацію відносин з людиною, що страждає комп'ютерною залежністю.
Рекомендації батькам при першому знайомстві дитини з комп’ютером
1. Ознайомлення дитини з комп'ютером повинне відбуватися під керівництвом фахівця, що обізнаний з можливими негативними наслідками (з комп'ютерною залежністю). Якщо немає такої можливості, батькам варто підвищити свою компетентність знання комп'ютера. Добре коли, принаймні, один з батьків орієнтується в можливостях нової техніки, знає, що корисного можна одержати від неї для розвитку дитини, щоб направити його комп'ютерну діяльність у потрібне русло.
2. Батьки повинні знати ознаки комп'ютерної залежності й уміти відслідковувати її появу. Керуючись набором цих ознак, час від часу варто придивлятися до стану дитини.
3. Батьки повинні допомогти дитині крок за кроком розвивати самоконтроль, виховувати внутрішню волю, щоб надалі дитина відчувала себе хазяїном комп'ютера, а не навпаки. Із цією метою необхідно навчити його планувати тривалість комп'ютерної діяльності. Для цього можна, наприклад, запропонувати дитині регулярне виконання таких вправ: призначити собі строк закінчення гри, по завершенню якого, незалежно від етапу гри, обов'язково виключити пристрій; заздалегідь визначити початок роботи на комп'ютері й включити його тільки тоді, коли цей момент настане.
4. Періодично проводити роз'яснювальну роботу про шкідливість надмірного захоплення комп'ютером, про те, що віртуальна реальність - це не життя, це лише паралельний процес, продовжувати вчити сприймати комп'ютер як засіб для здійснення власної творчості. Це може бути: малювання за допомогою комп'ютерних програм, заняття фотографією, літературна діяльність, робота з різноманітними пізнавальними системами, програмування й т.п.
5. Завжди потрібно обмовляти час гри дитини на комп'ютері й точно зберігати ці рамки. Кількість часу потрібно вибирати виходячи з вікових особливостей дитини. Наприклад, до 5 років не рекомендується дитини допускати до комп'ютера, не варто заважати дитині пізнавати мир поступово й без втручання штучного інтелекту. А вже починаючи з 5 до 7 років дитині можна починати знайомити з комп'ютером, але бажано не більше 2 годин у день і не підряд, а по 15 - 20 хв. з перервами. При цьому треба пояснити дитині, що реальне життя й герої комп'ютерних ігор - дві різні речі, не сумісні між собою. З 7 років дитина може самостійно відрізнити віртуальний образ гри від реального. Після 12 років наступає найменш тривожний період, тому що дитина може розрізняти образи різних реальностей. Але це всього лише усереднені дані, завжди потрібно виходити з конкретних особистісних й індивідуальних особливостей дітей у тім або іншому віці.
6. Категорично забороняється грати в комп'ютерні ігри перед сном.
Рекомендації Інтернет-залежному
? Визнайте, що у вас є залежність. Ви не зможете боротися з нею, поки не зрозумієте, що піддано їй. Не обманюйте самі себе.
? Усе більше й більше людей в усім світі попадають в Інтернет-залежність. Тому вам може здаватися, що в цьому немає нічого страшного. Не ви не повинні упокорюватися з нею. Намагайтеся виплисти, навіть якщо всі навколо тонуть.
? Ви хочете припинити проводити в режимі он-лайн так багато часу? Тоді припините! Ви ж хочете цього, правильно? Постійно нагадуйте собі про це. Щораз коли бачите комп'ютер, ви думаєте: «Треба б перевірити свою електронну пошту!». Саме так і проявляється ваша залежність. Встановите певні години для перевірки вашої пошти й дотримуйтеся цього розкладу. Якщо ви дійсно проводите в Інтернеті занадто багато часу, по початку вам буде важко, але потім ви поступово звикнете.
? Заведіть хобі або захоплення. Відвідуйте різні групи й клуби, займайтеся спортом, музикою, танцями, співом і т.д. Займіться разом із другом фізичними вправами. Поспите замість того, щоб сидіти в Інтернеті. Подивіться фільм, сходіть на концерт, почитайте книгу. Знайдіть який-небудь інтерес, який стане для вас альтернативою Інтернету.
? Поповнить запас ваших знань. Напевно, у вашому будинку скопилася безліч книг, які ви давно хотіли прочитати. Таким чином, ви не тільки відволічетеся від Інтернету, але й займетеся самоосвітою.
? Допоможіть на кухні. Ваші домашні будуть ради, якщо ви замість того, щоб сидіти в чате або на якому-небудь форумі, допоможете їм приготувати вечерю. Ви зможете навчитися контролювати себе, вибираючи між Інтернетом і готуванням останнє. До того ж ваша родина буде вдячна вам за приготовлену вечерю.
? Погуляйте із друзями. Заплануйте похід у боулінг, торговий центр або на ковзанку. Уникайте походів у ті місця, де є доступ в Інтернет, наприклад в Інтернет-кафі. Інакше ви можете піддатися спокусі заглянути туди на кілька хвилин.
? Заплануйте сімейний вечір. Замість того, щоб дивитися телевізор або проводити час поодинці, зберіться всі разом, повечеряйте, а потім придумайте спільну розвагу, наприклад, пограйте в настільну гру.
? Установите ліміт часу роботи вашого комп'ютера. Визначите скільки разів у тиждень вам необхідно виходити в Інтернет. Виключайте комп'ютер, якщо у вас немає необхідності в ньому.
? Використайте таймер. Перед тим як сісти за комп'ютер, засічіть на таймері 30 хвилин. Сигнал нагадає вам, як багато часу ви провели за комп'ютером.
? Не їжте сидячи за комп'ютером. Харчування в окремому місці допоможе вам відволіктися від режиму он-лайн.
Етапами профілактичної діяльності можуть стати наступні складові:
• Діагностичний, що включає в себе діагностику особистісних особливостей, які можуть вплинути на формування адиктивного поводження (підвищена тривожність, низька стійкість до стресу, нестійка я-концепція, нездатність до емпатії, некомунікабельність, підвищений егоцентризм, низьке сприйняття соціальної підтримки, спрямованість на пошук відчуттів й ін.), а також одержання інформації про положення дитини в родині, про характер сімейних взаємин, про склад родини, про його захоплення й здатності, про його друзів й інших можливих референтних групах.
• Інформаціоно – просвітительський етап, що передбачає собою розширення компетенції підлітка в таких важливих галузях, як психо-сексуальний розвиток, культура міжособистісних відносин, технологія спілкування, способи подолання стресових ситуацій, конфліктологія й властиво проблеми адиктивного поводження з розглядом основних адиктивных механізмів, видів адиктивной реалізації, динаміки розвитку адиктивного процесу й наслідків.
• Тренінги особистісного росту з елементами корекції окремих особистісних особливостей і форм поводження, що включають формування й розвиток навичок роботи над собою.
Профілактика адиктивного поводження повинна торкнутися всіх сфер життя підлітка: родини, освітнього середовища, громадського життя в цілому.