Комунальний заклад освіти „Навчально-виховний комплекс № 139 „загальноосвітній навчальний заклад – центр творчості „Дума” Дніпровської міської ради

 






 

 

Банер Банер Банер Банер Банер

 


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 

 

160

«Виховний простір навчального закладу у становленні учня як громадянина-патріота»

 

ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА ВСЕУКРАЇНСЬКОГО РІВНЯ  В НВК № 139: "ВИХОВНИЙ ПРОСТІР НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ У СТАНОВЛЕННІ УЧНЯ ЯК ГРОМАДЯНИНА-ПАТРІОТА" 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

Звіт

про завершення ІІ етапу

дослідно-експериментальної роботи

за темою: «Виховний простір навчального закладу у становленні учня як громадянина-патріота» на базі комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 139 «загальноосвітній навчальний заклад-центр творчості «Дума» Дніпровської міської  ради

  (березень 2016 -  лютий 2017 р.)

 

На ІІ (концептуально-діагностичному) етапі велася робота із реалізації таких завдань дослідно-експериментальної роботи:

-           розробити Концепцію та відповідну модель виховного простору становлення учня  навчального закладу як громадянина-патріота;

-           модернізувати систему методичної роботи з педагогічними кадрами у напрямі вдосконалення змісту виховання учнів як громадян-патріотів через вплив на ціннісно-мотиваційну сферу особистості;

-           розробити та науково обґрунтувати критерії, показники, рівні становлення учня як громадянина-патріота в умовах виховного простору загальноосвітнього навчального закладу та дібрати відповідний діагностичний інструментарій;

-           провести первинне діагностування із проблеми становлення учня як громадянина-патріота у виховному просторі загальноосвітнього навчального закладу;

-           упорядкувати банк інноваційних форм і методів роботи у виховному просторі  загальноосвітнього навчального закладу щодо становлення учня як громадянина-патріота; 

-           узагальнити результати ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи.

 Реалізацією поставлених завдань займався педагогічний колектив, учні та батьківська громадськість навчального закладу.

Згідно із першим завданням даного етапу дослідно-експериментальної роботи було розроблено Концепцію моделювання виховного простору навчального закладу у становленні учня як громадянина-патріота, у якій обґрунтовано актуальність вирішення проблеми формування учня як громадянина-патріота, а також загальні положення моделювання виховного простору навчального закладу щодо становлення учня як громадянина-патріота.

У Концепції визначено педагогічні умови ефективності реалізації моделі виховного простору навчального закладу у становленні учня як громадянина-патріота, а саме:

-           практичне упровадження заявленої моделі виховного простору на засадах ціннісно-смислової парадигми освіти;

-           запровадження інноваційних форм та методів виховної роботи щодо становлення учня як громадянина-патріота.

Розкрито основні функції виховного простору у становленні учня як громадянина-патріота: розвивальна, інтегрувальна, регулювальна, захисна, компенсувальна, коригувальна.

Визначено практичну значущість експериментальної роботи та спрогнозовано загальні результати дослідно-експериментальної діяльності.

Розроблена модель виховного простору становлення учня  навчального закладу як громадянина-патріота ґрунтується на загальних методологічних принципах виховання і спрямована передусім на формування ціннісно-мотиваційної сфери учня як громадянина-патріота.

Вона включає освітній, виховний, навчальний компоненти; формування високоморальної особистості з орієнтацією на загальнолюдські цінності шляхом морального, розумового, естетичного, фізичного і трудового навчання.

Основними вимогами, які ставляться до шкільного колективу у моделі формування громадянина-патріота, є: відкритість до нового досвіду, внутрішня свобода та відповідальність, розвиток емоційного інтелекту, адекватної самооцінки, рефлективність, спонтанність, позитивне мислення.

Розроблена модель виховного простору включає фактори педагогічного впливу на розвиток громадянсько-патріотичних якостей учасників навчально-виховного процесу.

Серед них:

- сприятливі внутрішньошкільні комунікації (партнерство у стосунках, взаємоповага, довіра);

- спрямованість на формування соціальної життєвої компетентності особистості учня;

- традиції закладу;

- доцільне і оптимальне використання інформаційно-комунікаційних та інших інноваційних технологій у виховній роботі;

- участь у науково-дослідницьких проектах, роботі МАН;

- взаємозв’язок закладу з громадськими організаціями та іншими соціальними інститутами.

Результатом впровадження даної моделі має стати всебічно розвинена особистість громадянина-патріота.

Відповідно до другого завдання, було модернізовано систему методичної роботи з педагогічними кадрами у напрямі вдосконалення змісту виховання учнів як громадян-патріотів через вплив на ціннісно-мотиваційну сферу особистості а саме:

-створення педагогічних умов для національно-патріотичного виховання;

- здійснення науково-методичного супроводу реалізації завдань патріотичного виховання;

- забезпечення психологічних механізмів в умовах навчально-виховного процесу для національно-патріотичного виховання;

- формування виховного простору для дітей на засадах партнерської співпраці усіх учасників освітнього процесу;

- визначення нагальних проблем патріотичного виховання та пошуки шляхів спільного вирішення;

- проведення просвітницької роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу;

- удосконалення системи підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів з питань національно-патріотичного виховання у міжкурсовий та курсовий період;

- організація виховного процесу на прикладах мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного минулого, так і захисників територіальної цілісності сьогодні.

На виконання третього завдання  було розроблено та науково обґрунтовано критерії, показники, а також рівні становлення учня як громадянина-патріота в умовах виховного простору загальноосвітнього навчального закладу.

Було дібрано такий діагностичний інструментарій: анкета визначення рівня готовності педагогів до патріотичного виховання учнів, анкета визначення рівня сформованості мотиваційно-ціннісного критерію готовності педагогів до патріотичного виховання учнів, анкета визначення рівня готовності педагогів до патріотичного виховання учнів, анкета визначення рівня оцінки педагогом як суб’єкта процесу патріотичного виховання учнів, анкета «Які риси патріотизму мають бути у патріота», анкета на виявлення обов’язків громадянина перед Батьківщиною («Виховуємо громадян-патріотів України»: науково-методичний посібник / авт. кол. за заг. кер. К.Чорної), тест СЖО (смисложиттєвих орієнтацій) в адаптації Д. Леонтьєва.

За визначеними діагностичними методиками проведено опитування учнівського і педагогічного колективу.

Так, учням 5-6 класів (молодші підлітки) було запропоновано подумати над тим, у чому має виявлятись патріотизм? Відповіді розподілилися наступним чином:

         Учні 5-6 класів переконані, що патріотизм має виявлятися у любові до Батьківщини, до України – 72,6%, до рідного краю (міста, села) – 24,5%, у ставленні до обов’язків – 110,7%, ціннісному ставленні до батьків, родини – 12,8%, готовності захищати Батьківщину – 9,5%, у дбайливому ставленні і захисті оточуючого середовища – 10,3%, любові до народу – 9,2%, у відповідальному ставленні до навчання і праці – 10,6% любові і знанні рідної мови – 11,4%, любові до близьких і оточуючих людей – 9,4%, любові до рідної домівки – 5,1%, шануванні державних символів – 4,7%, знанні історії України – 3,8%, у роботі на благо Батьківщини – 4,6%, у відстоюванні честі країни та перемогах на її честь – 4,5%, в обов’язковій службі в армії – 3,9%, любові до держави – 2,3%, у відданості України – 3,5%, героїчних вчинках – 1,3% тощо.

        Для учнів 5-6 класів взірцями патріотизму є Т.Г.Шевченко для 72,5% респондентів, оскільки «він боровся проти кріпацтва», «боровся за справедливість», «боровся за волю», «описував гірку долю України», «вчив любити Україну», «був всесвітньо відомим письменником», для 9,2% - Ю.Тимошенко («вона добра, розумна», «піклується про Україну»), 7,4% назвали Б.Хмельницького («був гетьманом і боровся за волю і незалежність», «боровся з ворогами», для 7,6% - таким взірцем є Андрій Шевченко – відомий футболіст, 7,5% вважають взірцем патріотизму президента («він піклується за всіх українців»), ще 7,6% - Лесю Українку, 5,2% - Івана Франка, 3,3% - запорізьких козаків, 3,4% - Братів Кличко, 2,1% назвали княгиню Ольгу («вона запровадила християнство»), ще 1,8% Юрія Гагаріна («був мужнім»), 2,6% - О.Мєрєсьєва. Окрім цього взірцями патріотизму діти також вважають своїх рідних (5,5%), однокласників (3,1%), вчителів (3,9%), Не визначились 11,2% опитаних.

         Цікавими для нашого дослідження виявилися результати гри «В асоціації». Найчастіше діти асоціюють Україну з рідною домівкою (14,1%), квіткою (9,5%), пшеничним полем – 7,8%, державними символами (4,9%), великою річкою, Дніпром (9,5%), з великою кулею, що летить (3,1%), рідною землею (3,8%), вишитим рушником (3,5%), з Т.Г.Шевченко (3,5%), квітучим садом з мальвами і розкішними плодовими деревами (9,5%), вербою (6,7%), калиною (29,2%), мамою (3,5%), з картоплею (2,8%), з  пташкою (1,6%), з Києвом (2,1%), з українською піснею (3,5%), з раєм (1,5%).

         Негативні асоціації частіше всього пов’язані з вибухом на ЧАЄС – 5,9%, садом з пов’ялими деревами (1,4%), зруйнованим селом (2,1%). Також діти помилково асоціюють Україну з Росією (1,5%), з іншими країнами (1,7%).

         Не визначились – 11,2%, не відповіли – 7,0%.

         Ми також попросили дітей підібрати слова, якими вони, зазвичай, називають Україну. Виявилося, що 55,7% - матір’ю, 19,8% дітей називають Україну солов’їною, квітучою, могутньою, безмежною, мальовничою, 20,1% - рідним краєм, 17,8% - Українонькою, 16,2% - рідною домівкою, 15,6% - прекрасною, 7,1% - ненькою, 7,0 % - родючою, 3,5% - гармонійною, 3,2% - селом, 4,6% - державою, 2,0% - найріднішою, 1,6% - колоском, 1,7% - калиновою, 1,9%  - землею матінкою, 1,8% - лагідною.

Проведене нами анкетування показало, як учні 7-9 класів розуміють поняття «патріотизм». Виявилось, що 33,5% (93) визначають патріотизм через любов до Батьківщини; 9,4% (26) – відданість Батьківщині; 7,2% (20 – любов до держави, 6,8% (19 – розуміють його як захист Батьківщини; 5,8% (16) – через пожертву власного життя заради Батьківщини; 5,0 % (14) – любов до рідної землі; 4,7% (13) – ціннісне ставлення до Батьківщини; 4,3% (12) – боротьбу за честь країни; 3,6% (10) – піклування за Батьківщину; 3,6%(10) – шанобливе ставлення до Батьківщини; 2,3% (6) – інтерес до народних звичаїв, обрядів; 2,5% (7) – відповідальність перед державою; 2,9% (8) – вірність народу України; 1,4% (4) – як працю на благо України; 1,0% - (3) – лояльне ставлення до держави; 1,0% (3) – гордість за країну; 0,7% (2) – віру людей у мудрість держави.

         Не визначились з відповіддю 3,6% (10) та не відповіли 0,7% (2). Всього було опитано 278 учнів 7-8 класів, що становить 100%. Таким чином більшість дітей вірно розуміє і розкриває поняття патріотизму.

         Нас також цікавило як школярі розуміють поняття «Батьківщина» і «патріот». Виявилось, що 15,1% (42) респондентів переконані, що Батьківщина – це місце де народилися; 9,4% (26) – рідна домівка; 5,4% (15) – рідний край;5,4% (15) – місце де живеш і виконуєш свої обов’язки; 5,0% (14) – де живуть батьки, рідні, друзі; 3,6% (10) – це місце де тобі раді, де ростеш, навчаєшся; 1,8% (5) – це земля мого народу; 0,4% (1) – родина; 0,4% (1) – де осягнув цінності життя, навчився розрізняти добро і зло; 0,4% (1) – частина пам’яті, частина свого серця; 0,4% (1) – це плин життя.

         Учні 7-8 класів переконані у тому, що громадянином України є той, хто живе на Україні (24,7%), є її патріотом (16,3%); народився на Україні (14,6%), розвивається (8,1%); патріот своєї землі (8,7%); працює на благо України (6,6%); володіє державною мовою (8,4%), підкоряється основному закону України (2,2%); ввічливий (1,3%), добрий і не брехливий (0,8%); не відповіли (3,3%), не визначилися (5,0%).

         7,9% (22) респондентів вважають, що патріот – це людина, яка любить Батьківщину, 7,6% (22) – поважає Батьківщину; 4,3% (12 – любить Україну; 5,4% (15) – захищає свою країну; 3,6% (10) – не байдужа до долі країни; 3,2% (9) – бореться за світле майбутнє Батьківщини; 1,8% (5) – працює на благо України; 1,4% (4) – віддана своїй державі; 1,1% (3) – допомагає Україні; 1,4% (4) – шанує життя інших людей; 1,1 % (3) – шанує себе, оточуючих і свою державу; 0,7% (2) – це людина яка переживає з Україною всі негаразди.

         Не визначились з відповіддю 5,6% (16); не відповіли 7,6% (21). Результати дослідження показали що певна частина дітей, які ототожнюють поняття Батьківщини і держави, що вносить і їхні погляди певну суперечливість.

         Роздумуючи над своїм ставленням до Батьківщини, учні 7-9 класів зазначили, що вони люблять свою Батьківщину – 22,7% (63); сприймають її позитивно – 15,5% (43); намагаються об’єктивно оцінити політичні процеси – 15,8% (44); 11,5% (32) – поважають Батьківщину; 10,1% (28) – люблять свою землю; 3,6% (10) – дотримуються народних традицій і звичаїв; 2,8% (8) – пишаються своєю Батьківщиною; 1,4% (4) – цінують природу; 1,4% (4) – Батьківщина і рідні це все, що є у мене; 1,4% (4) – бажають миру і злагоди Україні; 1,1% (3) – «Україна єдина, цілеспрямована, непохитна, але я хочу, щоб Україна дбала про моє майбутнє»; 1,4%(4) – українську мову; 1,1% (3) – ототожнюють зі своїм рідним селом; 0,7% (2) – цінують умови життя в Україні.

         Не визначились з відповіддю – 5,0% (14) та не відповіли – 4,5% (12).

         На запитання чи вважаєте ви себе патріотом учні відповіли «так» 57,9% (151); відповіли «ні» - 10,0% (28); «не зовсім» - 6,5% (18); «в окремо взятих ситуаціях» - 5,4% (15); «інколи» - 3,6% (10); «я ще мала для того, щоб вважати себе патріотом, хоча може це так» - 0,7% (2); «ні, тому що я ніхто у своєму житті, хоча і хочу допомагати людям» - 0,4% (2); «не вважаю, тому що по-перше я ще мала, а по друге не дуже розумію це поняття, може коли виросту стану патріотом» - 0,4% (2); «не зовсім, тому, що я ще не маю освіти» - 0,4% (2).

         Не визначились з відповіддю 10,8% (30) та не відповіли 3,0 (8). Всього було опитано 266 учнів, що становить 100%. Таким чином 42,1% учнів 7-8 класів або не вважають себе патріотами України, або невпевнені у цьому, що є досить тривожним сигналом і свідчить про серйозні упущення у вихованні підростаючого покоління.

 Наступне запитання ставило мету виявити, які риси патріотизму можуть бути притаманні старшим підліткам.  

з/п

Відповіді

Кількість

У%

1.

Любов до Батьківщини

39

14%

2.

Чесність

20

7%

3.

Справедливість

20

7%

4.

Відданість

21

7%

5.

Мужність

18

6%

6.

Повага

15

5%

7.

Сміливість

11

3%

8.

Відвага

11

3%

9.

Любов до країни

10

3%

10.

Турбота про навколишнє середовище

6

2%

11.

Доброта

6

2%

12.

Допомога іншим

6

2%

13.

Щирість

5

1,9%

14.

Ввічливість

5

1,9%

15.

Розуміння інших

5

1,9%

16.

Любов до рідного краю

5

1,9%

17.

Героїзм

4

1,5%

18.

Вірність

4

1,5%

19.

Правдивість

3

1,1%

20.

Відвертість

3

1,1%

21.

Миролюбність

3

1,1%

22.

Самопожертва

2

0,8%

23.

Наполегливість

2

0,8%

24.

Наполеглива праця

2

0,8%

25.

Знання і любов до української мови

2

0,8%

26.

Не визначились

17

6,4%

27.

Ніяких

5

1,9%

28.

Не відповіли

28

10,5%

 

Всього:

278

100%


Пріоритетні цінності старшокласників (за самооцінкою)

1.

Знайти кохання

28

24%

2.

Мати хороших і надійних друзів

36

31%

3.

Здобути цікаву професію

26

22%

4.

Стати порядною і чесною людиною

10

8%

5.

Бути корисним для суспільства

12

10%

6.

Виховувати у собі волю і чесний характер

20

17%

7.

Вірити в Бога, виконувати заповіді

4

3%

8.

Розвиватися духовно, збагачувати свій світогляд

14

12%

9.

Вдосконалювати себе

38

32%

10.

Досягати матеріального достатку

18

15%

11.

Користуватися життєвими перевагами, брати все від життя

20

17%

12.

Зробити кар'єру

38

32%

13.

Створити сім

70

59%

14.

Мати  міцне  здоров'я

20

17%

Основні життєві проблеми старшокласників

1.

Матеріальне становище

60

51%

2.

Професійна перспектива

60

51%

3.

Навчання

42

36%

4.

Зниження життєвого рівня

26

22%

5.

Злочинна діяльність мафіозних формувань

12

10%

6.

Труднощі в інтимних стосунках

8

7%

7.

Відсутність взаєморозуміння з батьками

30

25%

8.

Особисте життя

38

8%

9.

Пошук сенсу життя

30

25%

10.

Здоров'я

48

4%

Результати діагностики смисложиттєвих орієнтацій старшокласників
(за Д. Леонтьєвим)

з/п

Субшкала

Середнє значення ± станд. відхилення (за даними Д. Леонтьєва)

Отриманий результат

1

Цілі в житті

31,14 ± 6,08

29,88

2

Процес життя

29,95 ±  5,29

29,50

3

Результативність життя

24,38 ± 4,63

24,26

4

Локус контролю  - Я

19,85 ±  4,08

20,06

5

Локус контролю - життя

29,42 ± 5,95

28,72

6

Загальний показник ОЖ (осмислення життя)

99,43 ± 15,79

97,77

 

         Більшість педагогів переконана, що суть сучасного виховання патріотизму полягає у формуванні свідомих громадян, здатних на самопожертву, героїзм, відданість народним ідеалам. Проведені опитування, бесіди.

         Проведені опитування, бесіди засвідчили, що значна кількість вчителів вважають, що школа може досягти певних успіхів у вихованні патріотизму у молодших підлітків та старшокласників за допомогою застосування традиційних форм і методів роботи (на уроках, під час занять у предметних і художніх гуртках) і не потребує створення спеціальних програм, розробки відповідної методики. Але при цьому, все ж зазначалось, що для досягнення конкретної мети патріотичного виховання слушними можуть бути також різноманітні бесіди, диспути про історію України, героїв України, її культуру, демократичні процеси, євроінтеграцію, тощо.

         

Банк інноваційних форм і методів роботи у виховному просторі загальноосвітнього навчального закладу щодо становлення учня як громадянина-патріота склали такі види роботи:

- соціальні проекти;

- волонтерські проекти;

- метод проектів з використанням ІКТ;

- рефлексивно-експліцитний метод за І.Д.Бехом

Форми роботи:

- масові – колективні – індивідуальні;

- прості – комплексні – складні;

- цікаві активності: квести, ігри-патріотів, флеш-моби, військово-спортивні ігри («Джура»)

Таким чином, проведена концептуально-діагностична робота на ІІ етапі дослідження (березень  2016р. – лютий  2017р.)  дала можливість констатувати, що загальний стан роботи щодо становлення учня, як громадянина-патріота знаходиться на середньому рівні.  Загалом, і педагогічний колектив, і учні усвідомлюють необхідність розвитку громадянських якостей і громадської активності на користь України. Однак, далеко не всі асоціюють себе із громадянсько-спрямованою соціальною активністю, надаючи перевагу суто особистісним пріоритетам.

Аналіз сучасного стану формування патріотизму молодих школярів у взаємодії сім’ї і школи засвідчив, що на сьогодні ця проблема є надвичайно важливою.

Вплив виховного простору у становленні учня як громадянина-патріота має бути спрямованим на формування патріотичних якостей підростаючої особистості. Тому, одним із завдань ІІ етапу виступило з’ясування ролі патріотизму у життєдіяльності і взаємодії сучасної сім’ї та школи.

         Було здійснено:

а) анкетування і опитування вчителів;

б) анкетування, опитування, спостереження дітей;

в) анкетування, опитування батьків

На покращення ситуації буде спрямована робота формувального етапу дослідно-експериментальної діяльності.

Отже, завдання ІІ етапу виконано в повному обсязі.

Для ефективного виконання завдань та програми ІІІ (формувального етапу) дослідно-експериментальної роботи передбачається:

- розроблення моделі виховного простору у становленні  учня  навчального закладу як громадянина-патріота  України;

- практична апробація розробленого науково-методичного забезпечення з проблеми експерименту;

- моніторинговий супровід дослідно-експериментальної роботи відповідно до визначених критеріїв та показників;

- науково-методичний супровід дослідно-експериментальної роботи;

- розроблення та запровадження у практику роботи школи нових педагогічних технологій, спрямованих  на виховання громадянина-патріота;

   - розроблення програми спецкурсів, факультативів за основною проблематикою педагогічного дослідження;

   - формування інноваційного стилю діяльності класних керівників, вчителів-предметників;

   - висвітлення ходу та результату педагогічних здобутків, напрацьованих упроцесі експерименту в освітянських виданнях;

  -   підбиття підсумків  ІІІ (формувального) етапу.патріотичного виховання;

- формування виховного простору для дітей на засадах партнерської співпраці усіх учасників освітнього процесу;

- визначення нагальних проблем патріотичного виховання та пошуки шляхів спільного вирішення;

- проведення просвітницької роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу;

- удосконалення системи підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів з питань національно-патріотичного виховання у міжкурсовий та курсовий період;

- організація виховного процесу на прикладах мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного минулого, так і захисників територіальної цілісності сьогодні.

На виконання третього завдання  було розроблено та науково обґрунтовано критерії, показники, а також рівні становлення учня як громадянина-патріота в умовах виховного простору загальноосвітнього навчального закладу.

Було дібрано такий діагностичний інструментарій: анкета визначення рівня готовності педагогів до патріотичного виховання учнів, анкета визначення рівня сформованості мотиваційно-ціннісного критерію готовності педагогів до патріотичного виховання учнів, анкета визначення рівня готовності педагогів до патріотичного виховання учнів, анкета визначення рівня оцінки педагогом як суб’єкта процесу патріотичного виховання учнів, анкета «Які риси патріотизму мають бути у патріота», анкета на виявлення обов’язків громадянина перед Батьківщиною («Виховуємо громадян-патріотів України»: науково-методичний посібник / авт. кол. за заг. кер. К.Чорної), тест СЖО (смисложиттєвих орієнтацій) в адаптації Д. Леонтьєва.

За визначеними діагностичними методиками проведено опитування учнівського і педагогічного колективу.

Обробивши відповіді на це питання, ми побачили, що чітко окреслюється дві домінуючі проблеми, які турбують респондентів: матеріальне становище (51%) та професійна перспектива (51%). Підтвердилося припущення, що визначне місце у житті шкільної молоді (як і суспільства загалом) займають предметні цінності. Старшокласники орієнтовані на матеріальний прибуток та особистий інтерес.

 

Пріоритетні цінності старшокласників (за самооцінкою)

1.

Знайти кохання

28

24%

2.

Мати хороших і надійних друзів

36

31%

3.

Здобути цікаву професію

26

22%

4.

Стати порядною і чесною людиною

10

8%

5.

Бути корисним для суспільства

12

10%

6.

Виховувати у собі волю і чесний характер

20

17%

7.

Вірити в Бога, виконувати заповіді

4

3%

8.

Розвиватися духовно, збагачувати свій світогляд

14

12%

9.

Вдосконалювати себе

38

32%

10.

Досягати матеріального достатку

18

15%

11.

Користуватися життєвими перевагами, брати все від життя

20

17%

12.

Зробити кар'єру

38

32%

13.

Створити сім

70

59%

14.

Мати  міцне  здоров'я

20

17%

Така матеріально-фінансова орієнтованість юнаків і дівчат пояснюється трансформаційними процесами, що відбуваються сьогодні у державі і зростаючим негативізмом людей до них: у період суспільної нестабільності людина прагне насамперед матеріально себе убезпечити від усіляких катаклізмів. Логічно вмотивованою є і занепокоєність старшокласників, пов’язана з вибором професії, що має гарантувати певну матеріальну стабільність у житті.

Цікаво, що особисте життя мало хвилює респондентів, тоді як створення сім’ї вони обрали пріоритетною цінністю. Така невідповідність може бути пояснена психологічними особливостями даної вікової категорії: головне питання – вибір професії і пов’язаний із ним пошук сенсу життя (покликання), а сім’я – це обов’язково, але у перспективі на майбутнє.

 

Основні життєві проблеми старшокласників

        1.

Матеріальне становище

60

51%

        2.

Професійна перспектива

60

51%

       3.

Навчання

42

36%

      4.

Зниження життєвого рівня

26

22%

      5.

Злочинна діяльність мафіозних формувань

12

10%

      6.

Труднощі в інтимних стосунках

8

7%

     7.

Відсутність взаєморозуміння з батьками

30

25%

     8.

Особисте життя

38

8%

     9.

Пошук сенсу життя

30

25%

    10.

Здоров'я

48

4%

 

Відповіді на наступне питання дали можливість виявити, що у 82% опитуваних система ціннісних орієнтацій не є усталеною. Вони допускають зміни пріоритетів у виборі життєвих цінностей із віком, тобто старшокласники готові до трансформації своїх переконань і не вважають їх непохитними константами на даному етапі свого життя. 

Нас зацікавило, що серед всіх респондентів лише четверта частина (25%) переймається відсутністю взаєморозуміння з батьками, а у виборі взірця для наслідування ці ж респонденти обирають матір або батька. Спостерігається певна невідповідність даних позицій. Припускаємо, що причиною тут може бути притаманне юним бажання бути дорослим, самостійним, а також відмова молодого покоління від усього минулого, не сприйняття досвіду батьків. І водночас, 63% респондентів переконані, що на їх життєвий вибір впливає саме думка сім’ї, родини.

Взагалі не потрібен зразок для наслідування 32% респондентів, вони прагнуть обирати самостійний шлях і послуговуватися власними інтересами та переконаннями щодо побудови свого життя.

Можна стверджувати, що у свідомості сучасної шкільної молоді загальноосвітнього навчального закладу формується маргінальний тип особистості. З одного боку, це непогано, адже орієнтація на власні сили, розум, здібності при досягненні життєвих цілей вимагає роботи над собою, наполегливого оволодіння знаннями тощо. Утім найголовніше, щоб при виконанні цих завдань не формувалась людина-егоїст, яка зможе знехтувати загальнолюдськими цінностями заради досягнення своєї мети.

Для з’ясування того, наскільки ціннісні орієнтації старшокласників тяжіють до маргінальності, було запропоновано зазначити найбільш цінну їм та найбільш неприйнятну рису людини. 38% респондентів зазначили позицію чесність як головну чесноту будь-якої людини, 24% - вірність, 10% - щирість. Це може свідчити про спрямованість учнів старших класів на висококультурний рівень соціальних відносин, бажання побудувати суспільство культури, жити в чесному суспільстві, або ж про певний негативний життєвий довід (обман, зрада, лицемірство) і потяг йому протистояти. Серед інших позитивних рис називалися відповідальність, доброта, гумор, надійність, цілеспрямованість. Такі відповіді старшокласників вселяють надію, що традиційні духовні цінності українського народу все ж залишаться основою їх життєвих орієнтирів., тим паче, що серед негативних рис домінантними є брехня – 50%, лицемірство – 14% та егоїзм – 10%. Серед негативних рис додатково зазначалися такі: злість, підлість, нахабність, корисливість, гордість, ненадійність, байдужість, непунктуальність, марнославність.

Гарантами успішності фінансової стабільності старшокласниками було обрано «здобуття хорошої освіти й бути фахівцем у своїй галузі» (60%), що показує цілеспрямованість на мету і результат, що за сприятливих умов може позитивно вплинути на розбудову української держави. Але чи готові старшокласники свої зусилля спрямувати на користь Україні? Відповіді на це питання такі: прагнуть виїхати назавжди 50% опитаних,  подивитися світ і повернутись – 36%, підвищити свою професійну кваліфікацію і працювати на благо України – 14%. Водночас, 78% респондентів вважають, що традиції, звичаї та культура українського народу є для них рідними. Тож можна припустити, що головна причина бажання назавжди покинути свою батьківщину полягає в нестабільній політичній ситуації в країні та відсутності умов для повноцінної реалізації професійних якостей.

Для нас було важливо перевірити, наскільки респонденти усвідомлюють зроблені ціннісні вибори, а відповідно, чи узгоджуються вони із їх загальними життєвими цілями. Проходження школярами тесту СЖО дозволило виявити, чим живуть учні старших класів загальноосвітнього навчального закладу: майбутнім (у пріоритеті – життєві цілі), теперішнім (процес життя) чи минулим (результат життя). Результати тестування наведено у таблиці

Результати діагностики смисложиттєвих орієнтацій старшокласників
(за Д. Леонтьєвим)

з/п

Субшкала

Середнє значення ± станд. відхилення (за даними Д. Леонтьєва)

Отриманий результат

1

Цілі в житті

31,14 ± 6,08

29,88

2

Процес життя

29,95 ±  5,29

29,50

3

Результативність життя

24,38 ± 4,63

24,26

4

Локус контролю  - Я

19,85 ±  4,08

20,06

5

Локус контролю - життя

29,42 ± 5,95

28,72

6

Загальний показник ОЖ (осмислення життя)

99,43 ± 15,79

97,77

 

Значення показників, отриманих у процесі проходження тесту старшокласниками, засвідчують таке:

- показник «цілі в житті»  = 29,88 і демонструє  респондентів як людей з цілями, спрямованими в майбутнє на певну часову перспективу;

- показник «процес життя» = 29,50 і співпадає з твердженням, що сенс життя полягає в тому, щоб жити. Переконуємося, що старшокласники живуть сьогоднішнім днем, емоційно сприймаючи усе, що відбувається навколо;

- показник «результативність життя» = 24,26 – дає оцінку прожитому відрізку життя і можна зазначити, що респонденти певною мірою ним задоволені;

- показник «локус контролю – Я (Я – господар життя)» = 20,06, на основі чого можна твердити, що значна частка респондентів спрямовані насамперед на задоволення власних потреб у житті;

- показник «локус контролю – життя або керованість життям» = 28,72 і засвідчує, що учні мають стійке переконання щодо можливості вільного керування власним життям й ефективної соціалізації.

Зазначимо, що незважаючи на досить високі показники прагматичної спрямованості, вектор ціннісної мотивації старшокласників все ж розташовано в напрямку успішної ділової діяльності в річищі інтересів суспільства. Учні демонструють прагнення бути успішними та потрібними у своєму житті.

При вивченні стану досліджуваної проблеми важливе місце відводилось аналізу педагогічного досвіду вчителів, співпраці школи з сучасною українською сім’єю, впливу виховного простору на формування патріотизму у молодших підлітків та старшокласників. З цією метою вчителям було запропоновано відповісти на ряд запитань, пов’язаних з поняттям патріотизму, його змістом, проявами. Робилось це з метою конкретизації ступеню готовності і обізнаності вчителів з даною проблемою, виявлення знання ними загальних і специфічних психологічних особливостей сучасних молодих підлітків старшокласників та їхніх батьків, а також з’ясування розуміння ними суті виховних завдань на ІІ (концептуально-діагностичному) етапі експериментальної роботи.

         Більшість педагогів переконана, що суть сучасного виховання патріотизму полягає у формуванні свідомих громадян, здатних на самопожертву, героїзм, відданість народним ідеалам. Проведені опитування, бесіди.

         Проведені опитування, бесіди засвідчили, що значна кількість вчителів вважають, що школа може досягти певних успіхів у вихованні патріотизму у молодших підлітків та старшокласників за допомогою застосування традиційних форм і методів роботи (на уроках, під час занять у предметних і художніх гуртках) і не потребує створення спеціальних програм, розробки відповідної методики. Але при цьому, все ж зазначалось, що для досягнення конкретної мети патріотичного виховання слушними можуть бути також різноманітні бесіди, диспути про історію України, героїв України, її культуру, демократичні процеси, євроінтеграцію, тощо.

         Певне занепокоєння викликав той факт, що далеко не всі вчителі можуть об’єктивно охарактеризувати моральні якості своїх учнів, визначити рівень їхньої патріотичної сформованості тощо. Це спричинило необхідність проведення спеціальної роботи в методологічних семінарах і методичних секціях, практикумах, організації самостійного вивчення педагогами рекомендованої літератури, результатами якої (33,0% проти 2,6% на початковому етапі) свідчать про підвищення рівня готовності вчителів до виховання патріотизму, до проведення відповідної роботи з батьками.

Результати проведеного на цьому етапі діагностуючого зрізу.

 

Банк інноваційних форм і методів роботи у виховному просторі загальноосвітнього навчального закладу щодо становлення учня як громадянина-патріота склали такі види роботи:

- соціальні проекти;

- волонтерські проекти;

- метод проектів з використанням ІКТ;

- рефлексивно-експліцитний метод за І.Д.Бехом

Форми роботи:

- масові – колективні – індивідуальні;

- прості – комплексні – складні;

- цікаві активності: квести, ігри-патріотів, флеш-моби, військово-спортивні ігри («Джура»)

Таким чином, проведена концептуально-діагностична робота на ІІ етапі дослідження (березень  2016р. – лютий  2017р.)  дала можливість констатувати, що загальний стан роботи щодо становлення учня, як громадянина-патріота знаходиться на середньому рівні.  Загалом, і педагогічний колектив, і учні усвідомлюють необхідність розвитку громадянських якостей і громадської активності на користь України. Однак, далеко не всі асоціюють себе із громадянсько-спрямованою соціальною активністю, надаючи перевагу суто особистісним пріоритетам.

Аналіз сучасного стану формування патріотизму молодих школярів у взаємодії сім’ї і школи засвідчив, що на сьогодні ця проблема є надвичайно важливою.

Вплив виховного простору у становленні учня як громадянина-патріота має бути спрямованим на формування патріотичних якостей підростаючої особистості. Тому, одним із завдань ІІ етапу виступило з’ясування ролі патріотизму у життєдіяльності і взаємодії сучасної сім’ї та школи.

         Було здійснено:

а) анкетування і опитування вчителів;

б) анкетування, опитування, спостереження дітей;

в) анкетування, опитування батьків

На покращення ситуації буде спрямована робота формувального етапу дослідно-експериментальної діяльності.

Отже, завдання ІІ етапу виконано в повному обсязі.
Для ефективного виконання завдань та програми ІІІ (формувального етапу) дослідно-експериментальної роботи передбачається:

- розроблення моделі виховного простору у становленні  учня  навчального закладу як громадянина-патріота  України;

- практична апробація розробленого науково-методичного забезпечення з проблеми експерименту;

- моніторинговий супровід дослідно-експериментальної роботи відповідно до визначених критеріїв та показників;

- науково-методичний супровід дослідно-експериментальної роботи;

- розроблення та запровадження у практику роботи школи нових педагогічних технологій, спрямованих  на виховання громадянина-патріота;

   - розроблення програми спецкурсів, факультативів за основною проблематикою педагогічного дослідження;

   - формування інноваційного стилю діяльності класних керівників, вчителів-предметників;

   - висвітлення ходу та результату педагогічних здобутків, напрацьованих упроцесі експерименту в освітянських виданнях;

  -   підбиття підсумків  ІІІ (формувального) етапу.

 

 

 

      17 грудня 2015 року шкільними бібліотекарями   КЗО НВК №139 Кузнєцовою В.О.

та Самсоновою Н.В. був проведений захід у 5-А класі  «У пошуках скарбів».

Мета заходу: патріотичне виховання – любов до рідного краю, виховувати в учнів почуття любові до рідної землі, що є основою патріотизму.

Хід заходу:

Клас розподіляється на 2 команди: команда хлопчиків та команда дівчаток. Командам дається завдання, за якими команди набирають бали. Яка команда набере більше балів – та й перемагає за підрахунками журі

 

 У шкільній бібліотеці з 01.10.2015 р по 29.10.2015 р проходив Всеукраїнський місячник шкільних бібліотекарів. Він проходив під гаслом

 « Виховуємо громадянина патріота України». В ньому брали участь учні 

1-11класів, було складено план проведення місячника. Бібліотекарі використовували різноманітні форми роботи: Бібліотечні уроки, виставки – огляди літератури, акція « подаруй бібліотеці книгу», конкурс на краще виконання віршів про Україну та інші.

09.10.Кращі виховні заходи надані до НМЦ .

1.    2015 р Бібліотечний урок « Україна – єдина країна» для учнів 3-х класів. Провела Бібліотекар Н. В. Самсонова.

2.    16.10.2015 р Виховний захід « Жінки України» для учнів 7-х класів провела зав. бібліотекою  В.О. Кузнєцова.

 

 

В рамках всеукраїнського проекту «Виховний простір навчального закладу у становленні учня як громадянина-патріота» і до другої річниці революції Гідності в нашому НВК 18.11.2015 р. був проведен захід учнями 7-В класу (класний керівник Черевко В.М.) на тему "Мій рідний краю, Україно - найкраще місце на землі!".

З метою формування в учнях поняття про Украіну, як єдину країну українського народу, поглибити знання про основні події становлення незалежної Української держави, сприяти зростанню громадянської свідомості, формування ціннісного становлення до держави, суспульства, мови, звичаїв і традицій, виховання національно-патріотичного почуття особистої відповідальності за долю своєї держави.

Відбулась екскурсія учнями 6-Б, 7-В, 7-Б класів до м. Запоріжжя на Запоріжську Січ, присвячена "Дню захисника України та українського козацтва" з метою розширення і поглиблення знань української історії, вивчення звичаїв і традицій українських козаків, та виховання національно-патріотичного духу сучасної молоді. 

     

   

2 лютого 2016 р. у Києві відбулося засідання комісії Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи, на якому з звітом виступила зам. директора з виховної роботи В.В.Шелехова.